Корисні поради психолога: що потрібно знати про самооцінку

 

                                                                             

Дивно влаштований світ: хоча всі ми не згодні

один з одним, кожен з нас завжди правий.

Логан Сміт

 

 

Черга незрозумілих невдач на роботі або в особистому житті будь-кого може вибити з колії та змусити сумніватися в собі. У такі моменти легко піддатися настрою і засмутитися. Сумніваючись в собі, ми втрачаємо час і можливості для розвитку. Здавалося б, одне усвідомлення цього повинно нас підбадьоріти. Але ні! Цього не відбувається і ми насолоджуємося приводами пожаліти себе та пірнаємо спочатку в смуток, а потім і у реальну депресію. А воно нам потрібно? "Потрібно", - відповість наш хитрий мозок

Парадоксально, але така поведінка в короткостроковій перспективі нам вигідна! Переконуючи себе, що важкі завдання не під силу, ми захищаємо себе від негативних емоцій, пов'язаних з ризиком невдачі. Проблема в тому, що постійна невпевненість пригнічує нас не тільки морально, а й фізично: ми швидше втомлюємося, відчуваємо себе знесиленими, і врешті-решт навіть ті справи, які здавалися неважкими, стають непосильними. Щоб вибратися з цього замкнутого кола, потрібно лише захотіти вибратися. Це правда! Достатньо бажання та рішучих дій! І почнемо ми з віри в себе.

 Брак віри в себе проявляється на трьох різних рівнях: фундамент - це самооцінка (чого я вартий); середня частина - впевненість в собі (що я можу і вмію); верхівка - самоствердження (на що я здатний).

Так вийшло, що школу я закінчила, не приходячи до тями, в інституті взагалі не розуміла, хто всі ці люди, та навіть перші декілька років "свідомого" жіття для мене пройшли немов в тумані. Мені завжди хотілося додому, під ковдру та подалі від людей. Світ книжок був моїм ріднім світом, де я почувала себе вільно, де все мені було зрозуміло. Всі ці тридцять з гаком років я, зрозуміло, не в комі пролежала. Інколі мене дивувало, як в одному колективі люди групуються спочатку так, потім інакше, і по зміні цих групувань я здогадувалась, що щось відбувається.

 

"За що мене не люблять, чому дівчатка не запрошують мене на каву?" - час від часу перед кожним з нас постають такі питання. Чому наші розумні доводи відмітаються із самого початку лише тому, що ці доводи надаємо саме ми? Таке трапляеться і в сім’ї, і на роботі. А найголовніше – що робити в такому випадку? Рекомендація тут може бути ліше одна: зробіть крок назад і подивіться на все доволишнє немов би крізь вікно. Вони там, всередині, а ви – назовні. Незалежні та вільні від думки інших. Нехай вони стануть для вас чужаками. Нехай риються у своїх сумнівах та своїх "правильних" думках. Нехай скубуться поміж собою. А вам варто вибрати лише одну людину, думка якої є слушною. І ця людина – ви самі. Крапка. Що з вами станеться? Нічого лихого, ви просто збережете свої нервові клітини і зможете зосередитись на чомусь реально для вас важливому, бо швидкоплинний час життя не повернути. А час – він мудрий та прямолінійний, і завжди розставляє все по своїх місцях. І, якщо ваша думка була слушною з самого початку, це обов'язково стане зрозумілим оточуючим. Тож, заспокойтеся, і зробіть крок назад, обираючи себе. Таким чином, незгода стає силою, що працює на вас. Назвемо цю вправу "вийти із кімнати". Вона - моя власна розробка і тому в неї немає якоїсь іншої назви. Але, якщо ви регулярно стаєте жертвою троллінгу, якщо хтось поряд підвищує власну самооцінку за ваш рахунок – поміркуйте, чи має сенс жити чи працювати поряд з такою людиною. І починайте підшукувати собі інше місце для працевлаштування. Саме так! А доки шукаєте, попрацюйте зі своїми глибинними установками, щоб мати можливість увійти в новий колектив впевненою в собі та своїх здібностях людиною.

 

1. Розвивайте то, що працює. Щоб повернути віру в себе і підвищити самооцінку, не варто намагатися впливати на ті області, де ви найбільш уразливі. Скажімо, вам погано даються виступи на публіці, і ви записуєтеся на курси ораторського майстерності. Навіщо ви це робите? Ви ж перебуваєте в пригніченому стані, успіхи інших можуть лише погіршити його. Натомість зосередьтеся на вдосконаленні тих навичок, якими ви вже непогано володієте. Свідомість своєю майстерністю підсилює віру в себе за рахунок позитивних емоцій, які ви відчуваєте (гордість, радість, легкість розуму). Припустимо, ви непогано співаєте в караоке або вдало комбінуєте речі із свого гардеробу. Ви можете і те, і інше зробити ще однією своєю професією! Ваш емоційний «капітал» зросте, додасть вам енергії для роботи над собою і поліпшить самооцінку в цілому.

 

2.Запитайте тих, хто вам не байдужий. Розмова з доброзичливою до вас людиною допоможе по-новому поглянути на власні здібності. В якості вимірювальних «приладів» для нашої індивідуальності ми несвідомо використовуємо думку оточуючих нас людей. Коріння цієї звички ростуть з дитинства. Тож, давайте використаємо цю звичку нашої псіхикі свідомо! Ви можете звернутися до подруги або мами за допомогою, щоб ясніше зрозуміти свої сильні сторони. Запитайте: «Коли, за яких обставин, в якій справі я, з твоєї точки зору, проявила себе як знаюча і досвідчена людина?». Записуйте відповіді, не коментуючи. Це дозволить вам не тільки побачити себе з боку і знайти спокій на випадок невдач (бо є людина, що підтримає), а й нагадати собі про забуті таланти та здібності.

 

3. Занотовуйте. Як оцінювати свої вчинки більш об'єктивно? Для цього зовсім не потрібно заперечувати очевидне, намагаючись у всьому знайти тільки позитивні сторони. Потрібно лише дистанціюватися від своїх попередніх установок, змінити докорінно звичну схему мислення. Памятаєте вправу "Вийти з кімнати"? Теперь немов би виходьте із кімнаті звичного мислення та погляньте на свої думки та вчинки неупередженним поглядом. Визнайте свої сумніви: «Я не відчуваю себе досить здатним для цього». Візьміть аркуш паперу і запишіть ті моменти повсякденного життя, які викликають у вас відчуття слабкості і невпевненості. Опишіть однією фразою, чому це відбувається. На іншому аркуші складіть ще один список. Але на цей раз згадайте про надихаючі моменти. Знову запитайте себе, чому саме вони викликають у вас це почуття? Останній крок: перечитайте нотатки кілька разів, намагаючись сформувати цілісну картину своїх сильних і слабких сторін. Ця вправа, якщо її практикувати регулярно, допомагає сфокусувати вашу увагу на нюансах, піти від глобального «я ні на що не здатний» до більш конкретного «у мене є труднощі в деяких моментах, але я багато чого знаю і вмію».

 

4. Ставте реальні цілі. Дехто рахує, що перфекціонізм – це доля людей амбітних і впевнених у собі. Але це не зовсім так. Він характерний для багатьох з нас. Причому, частіше це виражається у формі докору («я недостатньо хороший») ніж стимулу («я можу зробити краще»). Бути перфекціоністом – значить концентруватися на недосяжних цілях. Прагнучи робити все ідеально, ми відмовляємо собі в праві на помилку. Будь-який промах буде підточувати нашу самооцінку, провокувати почуття безсилля і невпевненості, яке впливає в кінцевому підсумку на все наше життя.

 

Щоб вийти з цього глухого кута, потрібно провести чітку межу між метою конкретною і досяжною (наприклад, провести презентацію на роботі), метою, яка може бути досягнута через деякий час (знайти нову роботу), і метою, яка для нас на даний момент недосяжна (схуднуті на 30 кг за тиждень або вивчити китайску за місяць).

 

В ідеалі так слід обміркувати кожну свою мету: зрозуміти, чим ми реально володіємо задля досягнення, а які варіанти краще не брати до уваги (наприклад, безглуздо планувати погасити великий кредит, сподіваючись виграти гроші в лотерею).

 

                                           

                                             рекомендація від гуру: Завжди починати з головного

Брайан Трейсі в книзі «Вийди із зони комфорту» радить тримати себе в тонусі, вибираючи з повсякденних справ найважливіші і приступаючи до них в першу чергу. Подібно до того як великі фізичні навантаження провокують зростання м'язів, складні завдання змушують нас зібратися і напружити мозок. Завжди починаючи день з тієї роботи, яку хотілося б відкласти, ми заздалегідь позбавляємо себе «відступу». Крім того, завершивши її, ми отримуємо великий заряд позитивної енергії, так що інші справи даються нам легше.

 

 

Матеріал для GLORY підготувала експерт, дипломований психотерапевт, психолог, радіо- та телеведуча Анна Солнцева

Share on Facebook
Share on Twitter
Please reload

© 2017-2019 GLORY

  • Иконка facebook черного цвета
  • Круглая иконка Instagram черного цвета
  • Vkontakte - черный круг